Він стає твердим, має неприємний запах, темніє та підсихає. Такий гриб в жодному разі не можна вживати в їжу, щоб уникнути можливих ускладнень. Приготування трутовика сірчано-жовтого досить широко: трутовик маринують, смажать, варять, готують на його основі фарш і начинку для пиріжків.
У результаті, якщо брати російську флору, реально отруйним можна зарахувати лише один трутовик – Гапалопілус ховається, або червонуватий (Hapalopilus nidulans).
Капелюшок середніх розмірів досягає 20-26 см ширини у старих грибів. Шкірка матова, нерівна, з концентричними валиками. Колір капелюшка варіює від темно-сірого до майже чорного або буро-чорного у старих грибів. Зовнішній (зростаючий) валик іноді має помітніший буруватий відтінок.
Трутовик сірчано-жовтий їстівний гриб після мінімальної термообробки, що не містить отрут або токсинів. Проте при вживанні в їжу іноді (не часто) спостерігаються порушення травлення, що супроводжуються нудотою, діареєю та нездужанням. Ці нездужання не спричиняють жодних наслідків.