Ченці не їдять ні м'ясо, ні рибу (останнє лише у дні великих свят). Їхній раціон переважно складається з хліба, вина, оливок та овочів. Їжу готують без використання олії – оливкову можна їсти тільки у вихідні. Їдять ченці часто, але невеликими порціями.
Проблема не в самому м'ясі (їжа не наближає людину до Бога і не віддаляє від Нього), а в тому, що відмова від м'яса є для ченців дієвим методом самодисципліни та встановлення контролю над тілом. З духовної точки зору систематична відмова від м'ясної їжі має сенс тільки в рамках чернечої дисципліни.
Ченцю не можна посміхатися і жартувати, він не повинен підтримувати зв'язок із зовнішнім світом, не може займатися спортом, спілкуватися з друзями, заводити сім'ю. Монах живе у скорботі. Монашество – це покаяння.