Лермонтов, будучи всебічно розвиненою особистістю, мав рідкісну музичність. Поет тонко відчував музику та любив грати на скрипці, а також на фортепіано, віолончелі та гітарі, складав музичні п'єси, вальси, чудово співав, цікавився народними піснями.
1834-го 20-річний випускник Школи розпочав службу в гвардійському Гусарському полку, що розташовувався в Царському Селі. Нарешті, почувши себе вільним, він поринув у світське життя столиці, працював над «Маскарадом», «Боярином Оршею», над романом «Вадим». Дебютом поета у пресі виявилася віршована повість «Хаджі-Абрек».
Три головні кохання Лермонтова вийшли заміж: Катерина Сушкова, яку Михайло закохався у 16 років, Наталія Іванова, якій присвятив «Іванівський цикл», Варвара Лопухіна, яку поет любив до кінця життя.