Портальна гіпертензія небезпечна, перш за все, розвитком кровотечі із варикозно-розширених вен стравоходу, гемороїдальних кровотеч. Також характерний розвиток асциту, спленомегалії, печінкової енцефалопатії..
Основою лікування портальної гіпертензії є застосування препаратів, що звужують судини печінки і тим самим знижують тиск у ворітній вені. До таких ліків відносяться терліпресин, мідодрін, норепінефрін, пропранолол, карведилол.
Портальна гіпертензія – Підвищений тиск у воротній вені. Найчастішими причинами цього стану є цироз (у розвинених країнах), шистосоматоз (в ендемічних областях) чи судинні патології печінки.
Існують такі методи хірургічного лікування портальної гіпертензії:
- портосистемне шунтування;
- спленоренальне шунтування;
- деваскуляризація нижнього відділу стравоходу;
- перев'язка деяких артерій та вен стравоходу та шлунка;
- трансплантація (пересадження печінки).