Ефективність пульмікорту залежить від дози, але перевищувати її самостійно не можна, тому що хронічне передозування препарату може призвести до порушення функції надниркових залоз, гіперкортицизму, для якого характерне підвищення ваги, гіпертонія, гіперпігментація, слабкість м'язів, аменорея.
З боку дихальних шляхів: часто – кандидоз ротоглотки, помірне подразнення слизової оболонки горла, кашель, захриплість голосу, сухість у роті, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – бронхоспазм. Загальні: рідко – ангіоневротичний набряк. З боку шкіри: рідко – поява синців на шкірі.
Дозу слід розділити на 2-4 прийоми. Лікування слід продовжувати до досягнення клінічного покращення, але не більше 10 днів. Після інгаляції препарату Пульмікорт® для лікування загострень ХОЗЛ період часу до поліпшення симптомів можна порівняти з таким при застосуванні системних кортикостероїдів.
Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння та гіперреактивність дихальних шляхів. Добре переноситься при тривалому лікуванні, не має мінералокортикоїдної активності. Час початку терапевтичного ефекту після інгаляції однієї дози препарату становить кілька годин.