Це викликає безліч супутніх захворювань, таких як кон'юнктивіти, вагініти, стоматити, інші грибкові та бактеріальні ураження. Підвищений ревматоїдний фактор виникає і при низці інших патологій, багато з яких без лікування небезпечні для життя: ВКВ, гепатит (В, С, аутоімунний), туберкульоз, ендокардит тощо.
В нормі ревматоїдний фактор не повинен перевищувати 14 МО/мл. Причинами підвищення можуть бути ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, системний червоний вовчак, ендокардит, сифіліс, туберкульоз, деякі види раку та сарком, інфекційні захворювання, хвороби печінки, нирок та легень.
Основою лікування ревматоїдного артриту є призначення базисних протизапальних препаратів (БПЗП), таких як метотрексат, лефлуномід, сульфасалазин. Препарати цієї групи здатні пригнічувати запалення та патологічну активацію системи імунітету.