Антонівка звичайна – класика старовинних садів Центральної частини Росії, Уралу, Білорусі та півночі України. Центром її походження вважаються Курська та Тульська області. Кисло-солодкий смак і характерний аромат цих яблук знайомий багатьом з дитинства.
«На Нижегородській виставці у 1896 році С. В. Батов із Тули представив Антонівку тульську (духову). Він вважав, що загальна назва антонівка отримала на ім'я садівника Антона, який нібито вивів її ще в незапам'ятні часи, власну ж назву – духова – від духу, аромату, що має яблуко».
У середній смузі Росії крім Антонівки звичайною зустрічаються та інші Антонівки (Антонівка солодка, Антонівка біла, Антонівка півторафунтова).