Головною причиною того, що верблюди можуть тривалі періоди обходитися без води, є будова їх еритроцитів. Вони мають овальну форму, і після зневоднення зберігають можливість текти, в той час як еритроцити людини стикаються один з одним.
Широкі двопалі ступні — для пересування сипучими пісками або дрібним камінням. Верблюди не потіють і втрачають невелику кількість рідини з випорожненнями. Волога, що при диханні виділяється з ніздрів, збирається в особливій складці і потрапляє в рот. Верблюд подовгу може обходитися без водивтрачаючи при цьому до 40% ваги тіла.
5) Верблюди здатні втрачати до чверті маси свого тіла за рахунок води, але при цьому волога в їхній крові утримується в значно більшій кількості, ніж у інших тварин, і саме цим обумовлена стійкість верблюдів до спраги.
Верблюди здатні утримувати велику кількість рідини в рубці шлунка, звідки вона повільно, протягом кількох годин, надходить у кров. Це дає організму більше часу на те, щоб безпечно ввібрати її.