Головне, що відрізняє дуріан від джекфрута – це яскраво-виражений і дуже специфічний запах першого. Та й зовнішній вигляд плодів дуріана відрізняється меншими розмірами, вагою та більш вираженими колючими шипами. При обробці фрукта можна помітити, що у джекфрута весь плід просочений соком.
Стиглий фрукт має нудотно-солодкий смак, порівнянний з цукеркою чи пастилою. Він схожий на мікс банана, яблука, манго та ананаса зі слабкими нотками ацетону, які багато хто навіть не відчуває. Консервований зелений джекфрут володіє м'яким смаком та м'ясною текстурою, тому його часто називають «рослинним м'ясом».
Цілком суперечливі відгуки можна почути про незвичайний смак цього фрукта. Плід дуже ніжної консистенції має одночасно: горіхово-сирний смак, смак заварного крему, що нагадує поєднання банана, манго, ананас, перестиглу папайю та ваніль, смак суміші морозива, цибулі, спецій та банана, полуниці з сушеною хурмою.
Справа в тому що дуріан – Це такий кулінарний оксюморон: фрукт має просто жахливий запах, але при цьому досить приємний на смак. Саме через запах вивозити дуріан з Таїланду, В'єтнаму та інших країн, де він росте, не можна.