Кокованя з ранку на роботу йшов, Даренка в хаті прибирала, юшка та кашу варила, а кішка Муренка на полювання ходила — мишей ловила. Надвечір зберуться, і весело їм. Старий був майстер казки казати.
Кокованя з ранку на роботу йшов, Даренка в хаті прибирала, юшку та кашу варила, а кішка Муренка на полювання ходила – мишей ловила. Надвечір зберуться, і весело їм. Старий був майстер казки казати, Даренка любила ті казки слухати, а кішка Муренка лежить та муркоче: – Пр-равильно каже.
Кокованя – Веселий і лагідний старий. Він великий на зріст і носить бороду. Влітку займається промиванням пісків, таким чином шукає золото, а взимку його головне заняття – полювання.
Чудо з Даренком та Кокованей сталося тому, що вони дуже вірили в нього, анітрохи не сумнівалися в чарівних властивостях Срібного копитця, а ще тому, що вони були дуже добрими і безкорисливими, їм не треба було багатств, їм хотілося побачити казкову істоту, можливо приручити її, приголубити, дбати про неї , …