Інструмент дудук та музика дудука є невід'ємною частиною культурного життя та суспільної ідентичності вірменського народу. Протягом багатьох століть вона супроводжувала всі важливі соціальні події у житті вірмен: народні святкування, урочистості, пісні та танці, весільні та похоронні церемонії та інше.
Вірмени називають дудук "циранапох", що в перекладі означає "абрикосова трубка". Ця назва походить зі специфіки технології виготовлення. Вважається, що для чистоти звучання, для особливої тонкості та легкості необхідно виготовляти дудук лише з абрикосового дерева.
Поширено припущення, що дудук існував вже за часів давньої держави Урарту (XIII-VI ст. до н. е.). Така гіпотеза і справді має право на існування, адже Урарту знаходилося саме на Вірменському нагір'ї (сучасна Вірменія, а також Іран, Туреччина та Азербайджан, що межують з нею).
Перші згадки про музичний інструмент Дудук – один із найдавніших музичних інструментів. Є гіпотези, що він звучав ще у стародавньому царстві Урарту, територія якого частково належить сучасній Вірменії. Про інструмент, схожий на дудук, Згадують розшифровані письмена Урарту.