«Більшовиками» почали називати після II з'їзду РСДРП групу, яка отримала більшість на виборах до ЦК партії. Більшовики прагнули створити партію професійних революціонерів, меншовики ж побоювалися криміналізації партії та схилялися до легітимних методів боротьби з самодержавством (реформізмом).
Меншевики брали активну участь у керівництві масовим робітничим рухом, Радами робітничих депутатів, у діяльності Державної думи, профспілок. Меншівники також брали участь у озброєній боротьбі з владою: члени меншовицького Одеського комітету РСДРП К. І.
Головних пропагандистських обіцянок більшовиків-ленінців було три: 1) Земля – селянам! 2) Заводи, фабрики – робітникам! 3) Світ – народам!