Найбільша різниця між британським і американською англійською саме полягає у вимові та інтонації, саме вони підказують до якої національності належить ваш співрозмовник. Як відомо, типовою особливістю британської англійської можна назвати опускання звуку [r] після голосної.
Англійська мова у США, як і в інших регіонах свого поширення, був привнесений до Північної Америку британськими колоністами (переважно англійцями) у XVII-XVIII століттях, після чого під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів у ньому розвинувся цілий ряд своєрідних рис на всіх мовних рівнях.
Жителі Північної Америки віддають перевагу американський варіант, у Великобританії та Європі використовують британський варіант. У країнах Латинської Америки та Азії (за винятком Індії) дотримуються американських стандартів, у той час, як у Росії в більшості випадків викладають класичний британська англійська.