Білки, потрапляючи в організм, розщеплюються на амінокислоти, які є основним будівельним матеріалом для м'язової тканини організму. Але амінокислоти не можуть самі потрапити в м'язи, їх своєрідним «перевізником» служить інсулін, який може утворитися лише за наявності вуглеводів.
Якщо говорити коротко, то теорія роздільного харчування полягає в наступному: білки і вуглеводи перетравлюються за допомогою різних ферментів, і тому змішувати їх в одній тарілці не можна. Білки (м'ясо, риба, яйця тощо) перетравлюються в кислому середовищі, а вуглеводи (цукор, хліб, картопля) – у лужній.
Сусідство білків та простих вуглеводів зменшує окислення жирів. Чим більше протеїну вживається із цукром, тим менше ліпідів переробляється. Виходить, що збільшення калорійності раціону зовсім не означає відповідне засвоєння енергії в їжі.
Порушення перетравлення білка можуть розвиватися при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються недостатньою продукцією травних соків, наприклад, при атрофічних гастритах зі зниженою секреторною функцією.