Латиші вранці говорять один одному: «Лаб дієн», увечері – Лабу накті, що означає добрий день та доброї ночі. Як видно звідси, ми можемо взяти слово «ЛАБ». Латиські імена та прізвища закінчуються на «С», наприклад, Яніс, Айваріс, і навіть Володимирс. Звідси й виходить ЛАБУС, що у буквальному перекладі означає слово ДОБРЯК.
Основна група етнофолізмів – стійкі лайливі назви народностей: російська – кацап, москаль; українець – хохол; литовець – Лабус, лабатий; поляк – пшок; азербайджанці – азери, зерботи, хачі; представники народів Середньої Азії – цурки, чучмеки, чебуреки …
З часом форми цього широко поширилися і почали використовувати як різних варіантів у багатьох країнах Європи, навіть інших континентах. Латиші з давніх часів називали литовця leitis мн.
| Латиші | |
|---|---|
| Сучасна самоназва | Latvieši |
| Чисельність та ареал | |
| Усього: бл. 1,4 млн. |