Назва походить від кореня "бут-" (французька назва олійної кислоти – acide butyrique, від ін. -Греч. βούτῡρον, олія) та суфікса «-ан» (приналежність до алканів). Вдихання бутану викликає дисфункцію легенево-дихального апарату.
Відмінності властивостей бутану і ізобутану полягають у різній температурі кипіння (це температура, при якій зріджений газ переходить у газову фазу, випаровується): н–бутан кипить при температурі -0,5°С, а ізобутан при -11,7°С. Це відмінність широко використовується виробниками, про що буде сказано пізніше.
У промисловості бутан отримують з нафти, кам'яного вугілля, природного та попутного газу. При переробці нафти використовують ректифікацію, крекінг та інші методи.
Бутан – Органічна сполука класу алканів (C4H10). У хімії назва використовується в основному для позначення н-бутану. Таку ж назву має суміш н-бутану та його ізомеру ізобутану CH(CH3)3.