Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від −173 °C вночі до +127 °C у соняшниковій точці), залежно від освітленості; при цьому температура порід, що залягають на глибині 1 м, постійна та дорівнює −35 °C.
Атмосфери на Місяцю ні, тому небо на ній завжди чорне, а Сонце не заважає спостерігати зірки та планети.
Наявність таких екстремальних температур на Меркурії швидше за все обумовлено крайньою розрідженістю його атмосфери та пористою структурою самої планети, щільність якої становить лише 38 % від земної. Примітно, що серед усіх планет Сонячної системи саме у Меркурія найбільший діапазон перепаду температур.