Термін бере початок від іноземних моряків, які його також застосовували при описі стану моря, за якого на його поверхні відсутнє хвилювання. На суші штиль асоціюють з димом, що піднімається вертикально. Крім того, штилю супроводжують інверсійні погодні умови та дрібне забруднення пилом.
Швидкість вітру визначається за шкалою Бофорта: якщо швидкість від 0 до 0,5 м/с – це штиль. На поверхні води допускається дрібна бриж, без набігу хвилі.
Етимологія Походить від нідерл. stil «тихо, безвітряно», далі з прагерм.
(гол. stil), безвітря (затишшя) або дуже слабкий вітер зі швидкістю до 0,2 м/с (0 балів).