Жорстоке поводження з дитиною викликає незворотні зміни його психічного, а часом і інтелектуального розвитку, формує неврози, фобії, панічні атаки та соматичні прояви. Насильство спотворює сприйняття реальності – діти, які часто піддаються насильству, йдуть у світ своїх фантазій.
Крик мами або тата тільки посилює гнів і дратівливість дитини. І він, і батьки починають злитися, у результаті всім важко зупинитися. А результатом може стати зламана психіка дитини, неврівноваженість, і надалі йому буде дуже складно знаходити спільну мову з дорослими.
Діти часом стають просто нестерпними і батьки не стримуючись починають кричати на дитинутим самим виплескуючи негатив. Євген Комаровський, відомий в Україні педіатр, наполягає: кричати на дітей не можна ні в якому разі.
Як відомо, діти навчаються за допомогою наслідування своїх батьків. Постійно спостерігаючи батьків, які лаються, дитина може засвоїти агресивні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях. Особливо гостро це може виявитися у підлітковому віці, коли негативні емоції підганяються гормональними сплесками.