Побачивши знайомого обличчя Пугачов пом'якшав, згадав випадок у засніженому степу і щедрий дар добросердого пана, тому він скасував рішення про страту, дозволив Гриньову з Савельічем покинути фортецю, а також дав у дорогу коня, овчинний кожушок та півгрошу.
Петруші довелося пережити вплив Пугачова та пугачівщини на його долю. Також йому довелося пережити вплив Швабрина на його взаємини із Марією Мироновою. Пугачов вплинув на долю Гриньова таким чином, що Пугачов залишив його в живих, а також погодився допомагати йому у його любовних справах із Марією.
Пугачов відпускає Гриньоватому що пам'ятає його добрий вчинок. Якось головний герой разом із Савельічем застряє серед бурі. Невідомий мандрівник допомагає їм вибратися і проводить до найближчого теплого місця.
Приводом до поєдинку послужила сварка, яка сталася через те, що Швабрін став знущатися з любовних віршів Гриньова та його почуттями до Марії Кирилівни. Ініціатором дуелі був Швабрін: він провокував Гриньова уїдливими образами, а коли Гриньов не стримався, сказав, що потребує "сатисфакції".