Олесю вважають відьмою. Вона дійсно має вміння, які не властиві більшості звичайних людей. Таємні знання передавалися з покоління до покоління лише обраних. Бабуся та мати Олесі якраз є носіями таких знань, тому сама дівчина вважається чаклункою.
Головна тема — трагічне кохання міського пана Івана Тимофійовича та молодої дівчини Олесі – чаклунки, що жила в самотній хатинці на болоті в гущавині лісу і носила два види коралових намист – на шиї та зап'ясті.
Дівчина розумна і рішуча, має добру вдачу і нагороджена різними талантами. Виросла на лоні природи, вона з особливим трепетом і любов'ю ставитися до лісових тварин і птахів, відчуває повне єднання з навколишнім лісовим царством, і нізащо не проміняла своє життя в лісі на сільське або міське.
Мануйліха — стара, родом із Амченська, яку вважають відьмою. Живе з онукою Олесів у лісі у старій хатинці. Мануйліха має навички чаклунки, вміє ворожити. За це її вважають у селі відьмою і в давнину прогнали з села.