Піднебесна (кит. упр. 天下, пал. тянься) – китайський термін, який використовувався для позначення всього світу, а пізніше території, на яку поширювалася влада китайського імператора.
Концепція Піднебесній вперше виникло в період правління династії Шань (1600-1046 до н. Е..). Тоді імператор вважався Сином Неба, а саме Небо було божеством, якому всі поклонялися, священною обителью духів предків. Вхід у цю священну обитель якраз розташувався над Китаєм, тому й називали Піднебесній.
Назва «Китай» за загальнопоширеною версією походить від імені «Катай», яке, у свою чергу, виникло від назви не китайської, а прото-монгольської групи кочових племен з Маньчжурії – киданів (китаїв). 907 року вони захопили Північний Китай і заснували у ньому свою династію Ляо.
Китайці називають свою країну "Середня держава", або "Серідна країна" 中国.