В 1649 Декарт, змучений багаторічним цькуванням за вільнодумство, піддався вмовлянням шведської королеви Христини (з якої багато років активно листувався) і переїхав до Стокгольму. Майже відразу після переїзду він серйозно застудився і помер. Імовірною причиною смерті стала пневмонія.
Відповідаючи на поставлене запитання у чому сумнівається Декарт? – ми тепер можемо сформулювати попередню відповідь: Декарт спів- мічається в тому, що світ безсумнівний або: що існує безперечно.
Сумніваючись у речах, Декарт дійшов висновку: Ми не можемо сумніватися в тому, що, доки ми сумніваємося, ми існуємо (1:7). З цієї тези випливає розрізнення душі та тіла (лат. animam et corpus). Під розумовими здібностями душі Декарт розуміє не тільки власне мислення, а й почуття.
C?git? erg? Декарта, фундаментальний елемент західного раціоналізму Нового часу