Історія однієї подорожі» повість Антона Павловича Чехова, написана в 1888 за враженнями автора від поїздки Приазов'ям навесні 1887; брат письменника Олександр називав цю річ автобіографічною.
Тема степу у Чехова має значний зміст. Чехов у своїх «степових» творах не лише яскраво малює всі особливості степового пейзажу, але, використовуючи інтимно-близький степовий матеріал, висловлює з великою художньою силою свої думки про батьківщину, народ, щастя, красу.
Дев'ятирічний Єгорушка їде вступати до гімназії. Компанію йому складають дядечко Іван Іванович Кузьмичов та священик отець Христофор, а потім мужики, що везуть вовну обозом. Дорогою Єгорушка зустрічає єврейське сімейство, красуню графиню, застає страшну грозу і бурю, занедужує.