Відповідно до реформи: з алфавіту виключалися літери Ѣ (ять), Ѳ (фіта), І («і десяткове»); замість них повинні вживатися відповідно Е, Ф, І; виключався твердий знак (Ъ) на кінці слів і частин складних слів, але зберігався як розділовий знак (підйом, ад'ютант);
ὦ μέγα) – 24-а літера грецького алфавіту. У системі грецького алфавітного запису чисел має числове значення 800. Від букви омега походить кирилична буква Ѡ, відома під назвами «від» і «омега». У давньогрецькій омезі позначала довгий звук [oː], тоді як омікрон (ο) позначав короткий [o].
Нинішню версію російської алфавіту можна датувати 1942 роком. Тоді вживання літери «е» стало обов'язковим, відповідно, алфавіту стало налічуватися 33 літери.