Протягом кількох століть Тибет був закритий для іноземців. Це було спричинено не лише важкодоступністю Тибету. Багато в чому, ізоляція Тибету визначалася політикою, як правителів Тибету, так і Китаю.
Нині всі країни світу визнають Тибет частиною КНР.
З 1950 року значна частина входить до складу КНР як автономний район Тибету і автономні одиниці в провінціях Юньнань, Сичуань, Цінхай і Ганьсу, між якими поділені історичні області Тибету У-Цанг, Кам та Амдо. Лхаса – історична столиця Тибету та адміністративний центр Тибетського автономний район.
Центральний Тибет утворює Тибетський автономний район Китайської Народної Республіки, північний регіон Амдо частково входить у провінції Цинхай та Ганьсу КНР, східний Кхам – у провінції Сичуань та Юньнань КНР, західні райони (Ладакх та інші) належать Індії.