Головною причиною виникнення діалектів в Китаї є міграція. У ході подальшої історії китайської мови діалектна лексика поповнювалася внаслідок контактів із мовами сусідніх народів.
Крім діалектів існують варіації всередині кожного з них, вони відрізняються наголосами або проголошенням звуків. Наприклад, загальновідомий путунхуа у різних містах Китаю звучить по-різному. Поділ китайської мови на діалектні групи зумовлено найчастіше географічними, чи історичними чинниками.
Усе діалекти у ньому розбито на 10 діалектних груп: 7 діалектних груп згідно з традиційною класифікацією — гань, північні діалекти, хакка (кецзя), мінь (включаючи фуцзяньський і тайванський), у (включаючи шанхайський), сян і юе, – а також на ще 3 групи, які визнає все більшу кількість лінгвістів у світі – аньхойський, …