Вибух відбувається, коли зірка в ході життєвого циклу виснажує запас ядерного палива. Ядро стає нестійким і колапсує. Сам термін «наднова» був введений астрономами Вальтером Бааде та Францом Цвіккі в 1931 р. Розрізняють два типи наднових зірок.
Речовина оболонки тече у бік білого карлика, де утворює диск, та якщо з диска падає поверхню зіркизбільшуючи її масу. Через якийсь час маса білого карлика досягає чандрасекарівської межі і відбувається вибух наднового I типу.
У будь-якому випадку, для розвитку спалаху новою ключовими є два фактори: вкрай низький вміст водню та вироджений стан речовини білого карлика.
Потужний вибух надновий зірки є фінальним етапом еволюції, в результаті якого у Всесвіті утворюється нове астрономічне тіло: нейтронна зірка або чорна дірка.