Найчастіше тики бувають в області століття, щік, носа, губ або всієї половини обличчяможуть переходити від однієї м'язової групи до іншої. Також бувають тикозні посмикування в ділянці голови, шиї або окремих частин тіла.
Класифікація нервових тиків локальна – залучена одна група м'язів: моргання, смикання щокою, тремтіння губ, підняття брів; поширені – залучаються кілька груп: піднімання плечей, здригання; вокальні – звуки чи слова, крик, свист; генералізовані – нагадують цілеспрямований рух.
Зовнішні ознаки м'язового скорочення завжди видно оточуючим людям та локалізовані у зоні формування нервового тика:
- лицьове – смикання ока, століття, тремтіння брови або носа, часті моргання, саморозкриття рота або ворушіння губами;
- головне чи шийне – механічні розвороти голови чи імпульсивність кивання;
Тік (Фр. tic «Посмикування м'язів; тик») – Швидкий, стереотипний короткочасний мимовільний елементарний рух, що зовні нагадує рефлекторний або цілеспрямований, різновид гіперкінезу. Гіперкінезами (від ін.