Основною сферою проживання бурундуків є лісова місцевість. Східноамериканський бурундук населяє листяні ліси Нової Англії, сибірський бурундук – тайгу, а малий бурундук (Neotamias minimus) – субарктичні хвойні ліси Канади. Деякі види пристосувалися до відкритих місцевостей, що поросли чагарниками.
Поширений сибірський бурундук у лісовій (тайговій) зоні від Північно-Східної частини європейської Росії на заході до Охотського моря на сході та Північній Монголії на півдні. На Уралі зустрічається повсюдно в лісовій зоні, проте через рідкість кедра в деяких місцях дуже мало.
дуплах У природі вони зимують у дуплах, де температура трохи вища за вуличну. Саме рясні запаси їжі дозволяють звірам чекати суворих зим. Зустріти житло бурундука можна не тільки на високих старих деревах, а й у чагарниках черемхи, березняка або верби.
Бурундукі це тварини, які ведуть добову активність. Вони добре лазять деревами, але тривалий час проводять на землі. Ці звірята живуть у неглибоких простих норах, які служать їм притулком, в дуплах вони селяться рідко, тому що на цьому сильно позначається переважний наземний спосіб життя.