Хакаси (самоназви – схакастар, тадар, хоорай) – основне населення Республіки Хакасія. У нашому краї їх чисельність трохи більше ніж 4 тис. осіб. Проживають вони переважно у прикордонних з Хакасією районах.
Хакаси утворювали селища, що складаються з 10-15 жител. Вони називалися аали. Часто їх становили родинні сім'ї. Традиційним житлом хакасів вважається юрта.
Хакаси (самоназва – хакастар і тадарлар; застаріла – мінусинські татари, абаканські (єнісейські) татари, ачинські татари) – тюркський корінний народ Хакасії, найбільш поширений у Південному Сибіру на лівобережжя Хакасько-Минусинської улоговини.
Релігія. Хакаси сповідують християнську релігію православного штибу, більшість дотримується традиційних вірувань. Історія. У етногенезі хакасів зіграли свою роль тюркські (єнісейські киргизи, телеути тощо).