Воював на Східному, Західному та Південному фронтах, помічник командира взводу, командир взводу та ескадрону. Після закінчення Громадянської війни командував ескадроном, з липня 1923 кавалерійським полком.
Найважливішими етапами полководницької біографії Жукова стали Єльня під Смоленськом, оборона Ленінграда та Москви, контрнаступ під Москвою, Сталінградська та Курська битви, битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська, Білоруська, Висло-Одерська та Берлінська операції.
Служив у Московській кавалерійській дивізії. У Громадянську війну червоноармієць Георгій Жуков бився з травня 1919 року у складі цієї дивізії в 4-й армії Східного фронту, Західному та Південному фронтах. Першою бойовою операцією за його участю стала деблокада Уральська, обложеного уральськими козаками.
У роки Великої Вітчизняної війни Жуков був членом Ставки, заступником Верховного Головнокомандувача, командував фронтами. 18 січня 1943 р. йому першому в час війни був присвоєно звання Маршала Радянського Союзу.