У Путивлі плаче Ярославна, Зорею, на міській стіні: «Вітер, вітер, о могутній, Буйний вітер!
Плач Ярославни — складова частина «Слова про похід Ігорів» — твори літератури 12 століття. Вираз "Плач Ярославниіноді використовується для позначення сильного горя.
«Плач Ярославни» є дуже важливим епізодом у «Слові про похід Ігорів». В цьому творі є деякі епізоди, що передвіщають подальший розвиток подій.
Плач Ярославни, присвячений сумному моменту невдалого результату битви, має особливе значення для вираження смислового навантаження та ідеї твори. Ярославну вважають символом вірності кохання. Звернення Ярославни до всіх язичницьких сил і богів несе не тільки смуток, а й світлу віру.