Вони брали участь у всіх військових походах, завжди були біля князя і виконували його доручення. Найчастіше їх доручення полягали у зборі податків і штрафів, і навіть у виконанні судових рішень князя (арешти, страти тощо). Такі дружинники жили на княжому дворі, тому пізніше вони й виділилися на дворян.
Дружинники були реальною військовою силою, завжди готовою до бою, і навіть радниками князя. Крім військової несли управлінські та судові функції.
містових полицях як про «свої» полиці, а дружиною називати загони, складені з місцевого населення, не ототожнюючи їх зі своєю особистою дружиною-двором» [3, с. 213].
Отроки були, переважно, дворовими слугами князя, на противагу «дитячим», бойовим членам дружини. Вони служили за столом князя та гостям його, прибирали речі за княжим наказом і, взагалі, виконували різні його доручення.