відмінною рисою шиїтів є переконання в тому, що керівництво мусульманською громадою має належати імамам — призначеним Аллахом, обраним особам із нащадків пророка, до яких вони відносять Алі ібн Абу Таліба та його нащадків від дочки Мухаммада Фатіми, а не виборним особам — халіфам.
Суніти допускають передачу влади халіфа в результаті всенародного голосування та визнають законність правління перших чотирьох праведних халіфів – Абу Бакра, Умара, Усмана та Алі. Шіїти вважають, що влада в Халіфаті має передаватися лише серед нащадків праведного халіфа Алі та дочки пророка Мухаммеда — Фатіми.
Виникнувши як рух на підтримку прав двоюрідного брата Пророка Алі та його сім'ї на верховенство (імамат) у мусульманській громаді (уммі), шиїзм згодом перетворився на особливе бачення ісламу та історії мусульманської громади, ставши в опозицію сунізму.