Лапті на Русі, як і в інших країнах Східної Європи, — найдавніше взуття. Їх носили з давніх-давен аж до середини XX століття головним чином селяни. Іноді не гребували ходити в постолах і заможні люди.
Лапті, а під іншою назвою «личаки», були також поширені у західнослов'янських, балтських, прибалтійсько-фінських та поволзьких народів. Подібний вид взуття застосовували і японці (Варадзі) і північноамериканські індіанці і навіть австралійські аборигени.
Лапті одягалися з полотняними онучами, а взимку ще й із суконними онучами, якими ноги обгортали до колін. У бездоріжжя, «у розторопі», коли сніг починав танути, до лаптей пришивались дощечки, тобто прикріплювали до підошви дерев'яні колодки. Носили і ступні – взуття, сплетене з лик на зразок глибоких калош.
Людина яка плете ноги, називався за старих часів "лаптевяз". Насамперед ноги плели не тільки з лика, а й з інших гнучких матеріалів, включаючи тонке коріння, березову кору і навіть кінський волос.