Походження Сельджукі вийшли з племені киник (одне з племен огузів). У складі ж огузов вони в 689 р. переселилися з Семиріччя (Жетису) в область середньої течії Сирдар'ї, витіснивши звідти племена канглів (за однією з версій майбутніх печенігів).
Турки–сельджуки з'явилися в Центральній Азії близько 1000 н. е. Вони прийняли іслам та завоювали значну частину сучасного Ірану та Іраку. 1055 року сільджуки захопили Багдад і підпорядкували собі халіфат Аббасидів (на той час контролювали тільки місто Багдад прилеглі райони).
Великі Сільджуки
| Ім'я | Роки правління |
|---|---|
| Тогрул-бек | 1038—1063 |
| Альп-Арслан | 1063—1072 |
| Мелік-шах I | 1072—1092 |
| Махмуд | 1092—1094 |
Сельджук (Сельджук ібн Дукак, سلجوق بن دقاق), або аль-Малік аль-Газі («Цар-воїн», الملك الغازي) – глава огузо-туркменського племені киник, епонім династії Сельджукі.