Вперше літературні пологи виділив Арістотель. У своїй науковій праці «Поетика» він зазначив, що поезія – це наслідування, що у трьох формах. Ці три форми наслідування і називаються пологами літератури.
Гегель характеризував епос, лірику та драму за допомогою категорій «об'єкт» та «суб'єкт»: епічна поезія об'єктивна, лірична – суб'єктивна, драматична поєднує обидва початку. Гегелівська концепція вкоренилася у вітчизняному літературознавстві завдяки Бєлінському.
до зв. е.). У естетиці стародавнього світу виникла тенденція розуміння літературних пологів як засобів вираження художнього змісту. Аристотель на основі поняття «наслідування» виділив у «Поетиці» три роди поезії: епічну, трагічну та ліричну, які розрізняються способами наслідування.