До 1912 року правителі Китаю носили титул "син Неба" (天子 tiānzǐ). Вважалося, що імператор підтримує взаємодію між трьома членами Великої тріади – Небом, Землею і людьми, що відбилося в ієрогліфі 왕 wáng – правитель.
трад.天子, піньінь tiānzǐ, пал. тяньцзи; яп.天子 тенси) — один із титулів правителів у культурах Великого Степу, використовувався монархами Китаю («Піднебесної») та Японії.
Імперія Цинь володар царства Цинь – Ін Чжен – захопив решту всіх царств і об'єднав під своєю владою весь Китай. Для себе та своїх нащадків він обрав новий титул — «хуанді» (кит. 皇帝), тобто «імператор».
palatum) – горизонтальна перегородка, що роз'єднує порожнину рота з порожниною носа та носової частини глотки, загальна назва для двох анатомічних утворень – м'якого та твердого піднебіння. Небо є складовою артикуляційного апарату.