Вперше вірус Ебола (EHF) ідентифікований в екваторіальній провінції Судану та прилеглих районах Заїру (зараз Демократична республіка Конго) у 1976 році мікробіологом Жан-Жаком Муембе-Тамфум.
Вперше хвороба, спричинена вірусом Ебола (БВВЕ), заявила про себе в 1976 році в ході 2 одночасних спалахів у Нзарі (зараз Південний Судан), та в Ямбуку, Демократична Республіка Конго. Другий спалах стався у селищі поряд із річкою Ебола, від якої хвороба і отримала свою назву
Людям із підозрою на інфікування вірусом Ебола призначають введення специфічного імуноглобуліну, який виробляють із сироватки крові. Висока летальність і контагіозність інфекції змушують вживати найсуворіші заходи, щоб уникнути її поширення.
Епідемія лихоманки Ебола у Західній Африці розпочалася у лютому 2014 року у Гвінеї та тривала до грудня 2015 року, вийшовши за межі країни та поширившись на Ліберію, Сьєрра-Леоне, Нігерію, Сенегал, США, Іспанію та Малі.