Конкістадор (ісп. conquistador – завойовник) у період кінця XV – XVI століть іспанський чи португальський завойовник територій Нового Світу в епоху колонізації Америки, учасник конкісти – завоювання Америки. Лідери конкістадорів-першопрохідців іменувалися аделантадо.
Опорними пунктами проникнення в глиб Америки для конкістадорів стали перші іспанські поселення на островах Еспаньола (Гаїті) і Куба, засновані після першої (1492-93) і другої (1493-96) експедицій X. Колумба. У 1508-09 р.р. іспанські конкістадори почали захоплення і колонізацію Пуерто-Ріко, Ямайки, 1510 р.
Мексиканський історик Хосе Дурана писав: «Цілком зрозуміло, що конкісту здійснили кілька тисяч воїнів, їх буломоже, тисяч десять». Аргентинський історик Рудж'єрі Романо оцінює чисельність конкістадорів максимум у 4-5 тисяч осіб.
Конкіста — завоювання іспанськими та португальськими колонізаторами Центральної та Південної Америки наприкінці XV–XVI ст. Перші експедиції фінансувалися іспанськими королями, але швидко зрозуміли, що відправка озброєних загонів за океан може розорити скарбницю.