Микола Васильович Гогол (прізвище при народженні Яновський, з 1821 – Гогол-Яновський; 20 березня [1 квітня] 1809, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія – 21 лютого [4 березня] 1852, Москва) – російський прозаїк, драматург, критик, публіцист, визнаний одним із класиків російської літератури.
Сам же Гоголь відмовлявся називати себе російським чи українським письменником. Він був, як зараз сказали б, людиною світу. Йому неважливо було, якою мовою висловлювати свої думки – було б що висловлювати.
Відповідно до загальноприйнятої версії, Н. В. Гоголь 18 лютого 1852 року зліг у ліжко і зовсім перестав їсти. 20 лютого лікарський консиліум вирішується на примусове лікування Гоголя, Результатом якого стало остаточне виснаження і втрата сил, увечері він впав у непритомність, а на ранок 21 лютого в четвер помер.
Навчався Гоголь спочатку в Полтавському училищі, а потім вступив в гімназію вищих наук. Вже в гімназії Гоголь виявив себе в найвищою мірою творчою людиною: грав в виставах, малював декорації та пробував писати в різних жанрах. Але мріяв Гоголь зовсім не про письменство, він хотів стати юристом.