Вперше про проблему прихованої маси та можливе існування темної матерії заговорили у 1922 році британський та голландський астрономи. Джеймс Джинс і Якобус Каптейн.
Саме таку картину побачив Цвіккі у 1933 році. Він припустив, що насправді, крім зірок, газу та інших видимих компонентів, у скупченні галактик Волос Вероніки є ще якась прихована маса. Він так її і назвав німецькою мовою ― Dunkle Materie, тобто темна матерія.
Дослідники Сол Перлмуттер, Адам Райс і Браян Шмідт, які отримали у вівторок Нобелівську премію з фізики, — це представники двох груп, які працювали в тому самому напрямку. Каліфорнійська група представлена Солом Перлмуттером, гарвардська Брайаном Шмідтом і Адамом Райссом.
Темна матерія може бути початковими (виниклими в момент Великого Вибуху) дефектами простору і/або топології квантових полів, які можуть містити в собі енергію, тим самим викликаючи гравітаційні сили.