Кольчуги використовувалися як у Європі, так і в Азії. Першу достовірну згадку про цей вид захисту залишив у I столітті до нашої ери римський автор Марк Теренцій Варрон, який назвав обладунку «гальською залізною тунікою». У період пізньої республіки кольчуга (лорика хамата) була стандартним обладунком легіонера.
Перша достовірна згадка кольчуги залишив у І столітті до н. е.
1. Кольчуга. (Німеччина, XV ст.) Довжина 73 см, рукави до ліктя, діаметр кільця 11 мм дріт 1.6 мм, вага Вага: 4.47 кг.
Виготовлення кольчужної сорочки було дуже тривалим та трудомістким процесом. Спочатку готувалися кільця, на їх виготовлення йшло понад півкілометра залізного дроту. Коли 20 чи більше тисяч кілець були готові, починалося плетіння. Принцип плетіння простий – одним кільцем чіпляють чотири інші.