Спочатку завдання обрання нового царя покладалася на Земський собор. Формально було висунуто три кандидатури: польського королевича Владислава, шведського Карла Філіпа та 16-річного Михайла Романова.
Земський собор з ініціативи царя. До складу учасників Земського собору входили представники всіх основних станів: бояри (у складі Боярської думи), духовенство («Освященний собор»), дворяни, городяни і навіть чорноносні селяни.
Участь у соборах духовенства мала підкреслити легітимність рішень, прийнятих монархом. Б. А. Романов вважає, що земський собор складався ніби з двох «палат»: першу становили бояри, окольничі, дворецькі, скарбники, другу воєводи, княжата, діти боярські, великі дворяни.
В склад Земського собору входили цар, Боярська дума, Освячений собор у складі, представники дворянства, верхів посадських людей (торгові люди, велике купецтво), т. е. кандидати трьох станів.