Першопрохідником цього напряму можна вважати тріо The Fugees, у творчості якого намітилася реакція проти приземленої площини ритм-енд-блюзу середини 1990-х (характерний приклад – пісня Killing Me Softly With His Song 1996 року).
Володіючи одним із найвідоміших голосів у світі, соул виконавець Рей Чарльз здійснив справжню революцію у музиці. Френк Сінатра назвав Рея «єдиним справжнім генієм у шоу-бізнесі». Його називають родоначальником соула. А це означає, що без Рея не було б ні Джеймса Брауна, ні Стіві Вандера, ні Майкла Джексона.
Соул – це спроба повернення темношкірих виконавців ритм-енд-блюзу до витоків їхньої музики: до госпелу та блюзу. Батьками соула у другій половині 50-х стали сліпою співак і піаніст Рей Чарльз (Ray Charles Robinson), Сем Кук (Sam Cook) та Джеймс Браун (James Brown).
Соул – це більш баладний, вокальний різновид ритм н блюзу, в відмінність від танцювальної – фанка, розквіт у 60-ті.