Саме бабуся Зере прищепила майбутньому генію любов до поезії розповідаючи степові легенди, притчі. Саме вона захищала онука від необережних і поганих вчинків, докладаючи всіх зусиль, щоб не запекло серце хлопчика. Багато в чому завдяки бабусі Абай полюбив усну народну творчість.
Людина, яка найбільше вплинула на раннє тяжіння Абая до мистецтва слова та знань, була його бабуся Зере. Великий знавець народної словесної скарбниці, вона зуміла прищепити своєму онуку прагнення та любов до знань, стала його першим вихователем та вчителем. У дівочості бабусю Абая звали Токбала.
Мудра Зере, як і мати Абая – Улжан, за словами Мухамеджана Каратаєва, «…сприяли, так би мовити, закладенню фундаменту найкращих душевних якостей майбутнього поета-гуманіста». Багато в чому завдяки бабусі Абай полюбив усну народну творчість: «Тільки цього року Абай зумів оцінити, якою чудовою оповідачкою була Зере.
Вона кілька днів не відходила від того, хто застудився Абая. Так вони стали друзями і навіть поріднилися: Абай став її братом, а Тогжан – Його сестрою. Образ цієї ніжної дівчини залишився із поетом назавжди. Можливо, тому вірші Абая про любов наповнені смутком, що щемить серце.