Ассасіни члени релігійно-воєнізованого формування окремої держави ісмаїлітів-нізаритів, активної у XI-XIII століттях. Базувалися у горах сучасних Ірану та Сирії.
Агресивна секта нізаритської гілки ісмаїлітів свого часу дістала назву ассасинів як європеїзований варіант перського слова «хашишим» (від араб. «що вживають гашиш». Що характерно — термін «асасин» не був самоназвою членів ордену, які називали себе фідаями (буквально – жертвують собою).
Ассасини — знамениті невловимі вбивці, члени таємного середньовічного ісламського ордену, який у XI–XIII століттях протистояв експансії хрестоносців у Святій землі. Одним із головних противників ассасинів був загадковий орден християнських лицарів-тамплієрів, хранителів чаші Святого Грааля.
Отже, історія ассасинів почалася з шиїтського ісмайліту та проповідника – Хасана ібн Саббаха. У 80-ті роки XI століття йому вдалося згуртувати навколо себе безліч послідовників та учнів, а вже в 90-ті, у них виходить захопити фортецю Аламут у гірських районах Західної Персії, не проливши жодної краплі крові.