Почнемо з давніх часів. У V–VI століттях нашої ери у Великому степу, неподалік китайських кордонів, там, де зараз Монголія, кочують тюркські племена, тобто племена, які говорять мовами тюркської групи. У тому числі на кипчацькій, яку вважають предком сучасної татарської.
Татари сприяли піднесенню Чингісхана і служили у його війську бойовим авангардом, чому на Русі та в Європі ім'ям татар стали означати всіх монгольських воїнів. Так поширилося їхнє ім'я, скрізь кричалиТатари йдуть!». Тому історики нашестя Орди називали татаро-монгольським.
Насамперед, це власне монголи, потім кримські, сибірські та казанські татари, башкири, казахи, киргизи, частково узбеки, туркмени, осетини, алани, черкеси Потім уральські ханти та мансі, сибірські корінні народи – буряти, хакаси, якути.