З того часу і до XVIII століття, а іноді й пізніше, західні європейці збірно називали все азіатські кочові та напівкочові тюркські та монгольські народи "татарами" (лат. Tartari, фр. Tartares).
Татари (самоназва – тат. татарлар, tatarlar) – тюркський народ Росії та пострадянських країн, найбільша національна меншість, ареал: Європейська частина Росії, в основному Поволжя та Приуралля, а також Сибір, Казахстан, Середня Азія, СУАР та Далекий Схід. Всього: 6421500 чол.
У татарського народу немає єдиного етнічного кореня. Серед його предків були гуни, булгари, кипчаки, ногайці та інші народи, які самі формувалися у найдавніші часи з урахуванням культури різних скіфських та інших племен і народів. На формування сучасних татар надали певний вплив фінно-угри та слов'яни.
Наприклад, азербайджанці до революції називалися кавказькими татарами, оскільки в ті часи формувалися середньовічні держави на Кавказі, а їх очолили чингізиди Саме тому народ називали татарами.